Славянская народная песенка - Эй паны,хлопцы...

[vito4ek]

 Хочу напомнить об одной народной песенке-"Hej, sokoly!".
Написал её более полутора века назад польско-украинский поэт Tomasz Padurra.
И с тех пор украинцы считают её своей народной,а поляки своей.
По моему и те и другие правы.
Мне лично у украинского варианта слышатся нотки "Ты же мене пидманула..."

А так её видят поляки (Марыля Родович)

Мы тут уже говорили о "счастливой" жизни в Молдове,Белоруссии...
И когда мне друзья звонят с Украины,и рассказывают о такой же замечательной жизни там,то мне становится грустно,и я могу только посочувствовать им,
и сказать-"Держитесь хлопцы".
И почему то вспоминается как эту песню исполнил украинско-польский певец Krzysztof Krawczyk
--- Скрытая информация. Для того чтобы получить к ней доступ необходимо зарегистрироваться и поблагодарить автора сообщения нажатием на кнопку "Спасибо" вверху сообщения ---

[Дядя Слава]

 

Мне лично у украинского варианта слышатся нотки "Ты же мене пидманула..."

А мне кроме того слышатся нотки не менее известной народной песни " ЇХАВ КОЗАК ЗА ДУНАЙ"

--- Скрытая информация. Для того чтобы получить к ней доступ необходимо зарегистрироваться и поблагодарить автора сообщения нажатием на кнопку "Спасибо" вверху сообщения ---

[ktn2000]

 Что-то у меня пишет:
Запрашиваемая страница не существует.

[iuk64]

 Скачалось нормально.Перезаливаю на mega. 6.25 m(320)
--- Скрытая информация. Для того чтобы получить к ней доступ необходимо зарегистрироваться и поблагодарить автора сообщения нажатием на кнопку "Спасибо" вверху сообщения ---

[ktn2000]

 

А мне кроме того слышатся нотки не менее известной народной песни " ЇХАВ КОЗАК ЗА ДУНАЙ"

Это скорее ближе к истине, хотя она и не народная...

Автор знаменитої пісні «Їхав козак за Дунай», харківський козак Семен Климовський довгий час вважався легендарною постаттю. Авторство його пісні «Їхав козак за Дунай» першим підтвердив російський історик М.Карамзін. Він був також ознайомлений з іншими творами С.Климовського «Про правду і великодушність благодійників» та «Про правосуддя начальників».

Но имела большую популярность

Популярність цієї пісні безпрецедентна. Її співали вже в середині XVIII ст., в тому числі й у Санкт-Петербурзі. Вперше опубліковано у виданні: Прач И. Собрание народних русских песен с их голосами. Спб., 1790 (2-е вид. 1806; 3-е вид. 1815). М.Максимович вмістив її у своїй збірці Малороссийские песни. М., 1827, с. 83-84). Протягом XIX ст. пісня «Їхав козак за Дунай» друкувалася у багатьох пісенниках. Сюжет твору навряд чи варто прив'язувати до якоїсь історичної події. Хоча окремі дослідники відзначають можливість того, що пісня була написана козаком харківського полку як враження від невдалих турецьких походів Петра I, перший з яких відбувався в 1710 році, приблизно в час створення пісні. Герой не дуже впевнено обіцяє повернутись через три роки. Досить точно означено тривалість всіх тих походів. Саме три роки жорстоких військових дій. Проте число три може бути просто символом, в українців воно завжди мало сакральний зміст. Та й сам «Дунай» у фольклорній традиції нерідко символізує просто ріку. Мотив розлуки козака з коханою дівчиною, образний лад пісні, характер мелодії дають підстави називати її романсом.

Ця пісня набула великої популярності в Росії і в Західній Європі, перекладена німецькою й французькою мовами. В добу романтизму було написано чимало нових текстів, які виконувалися на мелодію «Їхав козак за Дунай». Їх автори — такі популярні російські поети першої половини XIX ст., як О.Мерзляков та О.Сомов. Композитори та поети створювали все нові й нові варіації на теми української пісні:

   арія Лести в опері віденського композитора Ф.Кауера «Леста, дніпровська русалка» (1803),
   опера К.Кавоса «Козак-стихотворец» (1812),
   вірші юного О.Пушкіна «Козак»,
   О.Дельвіга «Поляк»,
   дивертисмент «Гуляння на Воробйових горах» С. Давидова (1816),
   варіації для скрипки з оркестром О. Аляб'єва (1818)
   варіації для фортепиано, опус 40 Карла Марії фон Вебера (1815)

1860 року, вмістивши у збірці «Старосвітський бандуриста» твір С.Климовського, М.Закревський зауважив, що ця пісня «відома всій освіченій Європі».

У 1808 р. німецький композитор Х.Тідге був присутній на святі у Чорному лісі під Баден-Баденом, де місцева знать влаштувала «садове свято», в якому брали участь і гості з Росії. Почувши пісню про розлуку козака й дівчини, Тідге здійснив вільну переробку тексту. З того часу німці вважають цю версію української пісні власним фольклорним твором. Вона стала відома під назвою «Schöne Minka, ich muß scheiden»

1816 році за обробку пісні «Їхав козак за Дунай» узявся сам Бетховен. Композитор був у приятельських стосунках з Андрієм Розумовським, послом Росії в Австрії, який у своєму віденському палаці зберігав велику кількість музичних видань. Андрію Розумовському Бетховен присвятив п'яту та шосту симфонії. На його замовлення написав 3 квартети (7-й, 8-й та 9-й струнні квартети), які отримали назву «квартети Розумовського».

Син останнього гетьмана Кирила Розумовського, А.Розумовський мав сентимент до землі й культури своїх предків. Не без впливу Розумовського Бетховен зацікавився українським музичним фольклором. В його обробці пісня «Їхав козак за Дунай» оновилася; голос, який її виконує, зазвучав у супроводі фортепіано, скрипки й віолончелі; притаманна оригіналові маршовість поступилася більш повільним і ніжним тонам. Вона відома в збірках Бетховена серед творів без номеру опусу (Werke ohne Opuszahl) WoO 158 #16 (Folksong Setting: «Schöne Minka, ich muß scheiden» (Ukrainian-Cossack) WoO 158a; #16 of 23 continental folk songs). До цієї пісні Бетховен звертався двічі. Вдруге варіації на мелодію пісні «Їхав козак за Дунай» увійшли в опус 107 (десять варіацій народних пісень для фортепіано і флейти) під номером 7 у 1820 році.

[ktn2000]

 

Что-то у меня пишет:
Запрашиваемая страница не существует.

Спасибо, я уже тоже туда попала... Просто у меня  так хитро выглядело, что на левый верхний уголок я сразу не обратила внимания